• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про Золотоніську міську організацію профспілки працівників освіти і науки України
• Історія

Історія створення Золотоніськоїміської організації Профспілки працівників освіти і науки України

В зв’язку з прийняттям первинними профспілковими організаціями закладів освіти м.Золотоноші постанов про зняття з обліку в Золотоніській міськрайонній раді голів профкомів і профорганізаторів та створення міської профспілкової організації працівників освіти і науки.

Золотоніська міська організація профспілки працівників освіти і науки була створена 22 травня 1997 року , очолив її Жиденко Сергій Михайлович .

На той час до складу міської організації входили профспілкові ланки шкіл, дошкільних і позашкільних установ, середніх навчальних закладів.

Утім рутинна й клопітка щоденна робота теж вимагала прицільної уваги. До того ж у кінці девяностих дихнуло свіжим вітерцем. Хай ще не вистачало його для повного дихання, але ковток повітря давав надію. Саме такі критичні ситуації і перевіряють організацію на життєздатність і дієвість. І міська профспілка витримала це випробування з честю.

На зборах і конференціях ,люди намагалися з позицій критичного і самокритичного аналізу реально оцінити зроблене, гостро поставити питання, які вимагали негайної відповіді, визначити перспективи подальшого розвитку профспілки. Тим більше, що нові настанови працівників освіти вносили деякі зміни у стратегію розвитку галузі. Так, профспілкові первинки орієнтували на підвищення самостійності та відповідальності колективів навчальних закладів за якість навчання і виховання, розвиток передових форм навчання, зміцнення зв’язків вищої школи з виробництвом. З урахуванням перебудови народної освіти і у зв’язку з переходом на нові умови фінансування господарювання, установи і підприємства галузі переглядають практику організації соцзмагання.

Час швидко спливав, і знову звітно-виборча конференція, 31 січня 2002 року було обрано головою Литвиненка Миколу Івановича. І знову закипіла робота, міська організація профспілки прагне до перебудови стилю і роботи профспілкових організацій й обмеження паперотвочості . Зменшується кількість та тривалість засідань. З метою скорочення кількості власних постанов, до половини планових питань, що розглядалися на його президіях , міськком вносив у порядку контролю за ходом виконання раніше прийнятих документів.

З роботи міськкому практично и виключені випадки запитів звітно-інформаційних матеріалів з місць. Натомість здійснюються реальні кроки щодо передачі первинним організаціям повноважень, які б надавали можливість розвивати їх ініціативу й забезпечувати максимальну самостійність у вирішенні питань організації праці, побуту, відпочинку освітян. Таким чином, розвиток самодіяльності низових організацій, усунення дріб’язкової опіки зверху, надання постійної допомоги у реалізації наданих прав певною мірою сприяли поглибленню демократизації первинних профспілкових осередків.

І знову у нашій організації зміни керівництва,25 вересня 2003 року головою було обрано Швеця Анатолія Миколайовича. З новим очільником профспілкова робота набрала нових обертів.

На вимогу міського комітету профспілки у разі виявлення випадків порушення принципів соціальної справедливості у сфері застосування законодавства про працю вживалися заходи щодо їх усунення. Винесено дисциплінарні стягнення низці керівників і головам профкомів закладів та організацій. Для надання правової допомоги працівникам галузі при міськкомі було організовано громадські юридичні консультації Крім того в галузі діяли чисельні гуртки художньої самодіяльності

Що ще могла запропонувати Профспілка пересічному освітянину? Кожний третій міг розраховувати на організований відпочинок. Учительські діти мали мережу піонерських таборів, хоч вже намічалася тенденція до скорочення кількості ТПВ. Прагнучи до створення зразкових умов за місцем роботи, профспілка сприяла створенню кімнат відпочинку та емоційного розвантаження.

Можна продовжувати перелік профспілкових турбот ще довго… Звісно, що повноцінно виконати їх нереально. Дедалі частіше озвучувалися пропозиції відмовитися від низки невластивих профспілці турбот, адже все

впиралося у фінансування.

Міський комітет профспілки всіляко допомагав пропагуючи правову грамотність і юридичні знання. Створена громадська юридична консультація надавала сотні роз’яснень з питань оплати праці, трудового законодавства, законів про пенсійне забезпечення та державну допомогу сім’ям з дітьми.

Незважаючи на гостроту ситуації, передстрайкову і страйкову готовність, не відкидалися і такі випробувані форми роботи з профактивом, як навчальні семінари – на них, до речі, і доводилася інформація про поточний момент, роз’яснювалися рішення комітету соціального захисту.

Деякою підтримкою матеріального достатку були й земельні ділянки, виділені освітянам за активної участі профспілки.

Звичайно за умов трудового перевантаження педагогів та постійного перебування їх у стресі важко впливати на показники зниження захворюваності в галузі. Однак і тут були свої успіхи. Освітяни певними медичними потребами змогли відпочити й оздоровитися за пільговими путівками. Практично не було відмови у літньому оздоровленні учительських дітей.

Невпинно зростав відсоток закладів освіти, де укладалися колективні договори.

Відповідно кількість укладених колдоговорів у школах і дитячих дошкільних установах становила 100 відсотків. Причому у творенні цих документів співробітництва спостерігався дедалі відчутніший відхід від вимушено-трафаретних зразків, навпаки привносилися елементи творчості і неабиякої правової обізнаності.

До використання ще однієї цивілізованої форми пошуків соціальної справедливості підштовхнула міська профспілка своїх спілчан. Це були чисельні судові позови, з якими освітяни зверталися у відповідні інстанції з наміром отримати виплати, передбачені ст.57 Закону України „Про освіту”, але „заморожені” державою. Правовий інспектор обкому профспілки І.І.Могила провів масові консультації щодо правильного оформлення документів і особисто від профспілкової сторони був присутнім на судових процесах. І хоч більшість із них не закінчилися виплатою реальних грошей, вони так чи інакше наближали час реанімації закону, який волею держави перебував під сукном, а освітяни одержували позашкільні уроки боротьби за свої права.

Вчилися освітяни. Набували досвіду роботи у нових умовах профспілки. Як багаточисельна соціальна структура, вони вже давно потребували цілісного і єдиного закону, який би визначав її функціонування. Нарешті Президентом України було підписано Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Вперше у ньому було визначено статус та порядок їх легалізації.

Легалізувавшись згідно із законом про профспілки у самодостатню і повноважну організацію, міська профспілка зберегла не тільки свій громадський статус, а й єдність профспілкових рядів обласної організації, що була і залишається у профспілковому русі освітян України.

І хоч заборгованість в Україні із виплат зарплати освітянам становить майже 110 млн.грн., „освітянське питання” у нашому місті традиційно пом’якшене своєчасною виплатою учительської зарплати. Крім того, педпрацівники мають одержати два оклади на оздоровлення і за сумлінну працю.

Удосконаленням організаційної структури, домінуванням захисних чинників, серед яких визнавався й опозиційний тиск на владні структури, і ще більшою мірою—ділове партнерство через угоди і колективні договори. Зберігши себе як самодостатню організацію, міська освітянська профспілка зберегла свої ряди. Сьогодні вона налічує 20 первинних профспілкових ланок загальною чисельністю 1280 членів профспілки. Було збережено і профспілкові кадри. Виконуючи власні постанови, Рада Профспілки більше уваги приділяє роботі з резервом профспілкових кадрів. Питання про це розглядалось на засіданні президії ради профспілки.

І знову нові кадри, від 30 листопада 2009 року головою Золотоніської міської організації обрано Кіян Оксану Петрівну, і профспілкова робота набирає нових обертів…

Через регіональну угоду для працівників навчальних закладів міста вдалося здійснити виплату грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі посадового окладу. Правова служба міської організації надавала практичну допомогу педпрацівникам в оформленні та наданні позовних заяв, за якими судові вердикти, як правило, зміцнювали у освітян віру у справедливість. У разі звернень працівників з приводу порушення їх трудових прав у кожному випадку проводились перевірки наведених фактів безпосередньо на місцях і вживалися заходи для усунення виявлених порушень.За міською угодою до Дня медичного працівника медичному персоналу навчальних закладів міста було виплачено грошову допомогу у розмірі посадового окладу. Певну матеріальну підтримку одержали працівники бухгалтерій, техперсонал, методисти. Дедалі більше приваблюють освітян своїм соціально-орієнтованим змістом колективні договори. Нині ними охоплено 100% загальної кількості навчальних закладів і установ міста. Слугують вони добрим справам . Це стосується передусім таких пільг, як встановлення доплат та надбавок до посадових окладів, надання матеріальної допомоги малозабезпеченим, ветеранам праці, ювілярам, працівникам під час виходу на пенсію; скорочення тривалості робочого часу із збереженням заробітної плати для певних категорій працюючих, надання додаткових оплачуваних відпусток, встановлення відпусток більшої тривалості, часткової оплати медичних послуг спеціалізованих медичних установ у разі захворювання співробітників, іншого роду соціально-побутових пільг.Тому корисний досвід окремих трудових колективів стає надбанням багатьох закладів освіти.Зливаючись воєдино, малі і великі профспілкові справи слугують людині праці і складають ті перемоги, заради яких і діє профспілка.Можливо, ще більшою перемогою є президентське визнання: „Без сильного і розвиненого профспілкового руху, без підвищення ролі профспілок розвиток громадянського суспільства в Україні неможливий”.

Незважаючи на те, що питання соціального страхування передано у підпорядкованість державі, оздоровча програма у міській профспілці залишається і дотепер актуальною. Під неї підпадає і пропорційний розподіл путівок, і добір досвідчених педагогів, які працюють у таборах вихователями, й інструктаж з охорони життя і здоров’я дітей, і їх перевезення до місць відпочинку. Не байдуже профспілці, наскільки комфортно почуватимуться діти безпосередньо в оздоровницях. В усіх таборах, крім цікавого і змістовного дозвілля, як завжди, було організовано санаторне обслуговування. А це означає, що школярі мали можливість пройти курс фізіотерапевтичних процедур, масажу, безкоштовно підлікувати зуби,в «Мрії», а в таборах «Чапаєвець», „Придніпровський” — ще й добре відпочити. Отже, всього протягом шкільних канікул порадіти сонцю, повітрю, воді і щасливому дитинству можуть практично усі діти освітян. За них, у свою чергу, можуть порадіти й батьки, котрі за нинішніх умов дорого цінують можливість оздоровити своїх синів і доньок, та завдяки профспілці одержують її за символічну плату, а то й безкоштовно.І це теж є одним із людських факторів, що разом з іншими складають золотий соціальний фонд організації, яка працює для людей, заради людей, на благо людей. І Це вже нова генерація спілчан, які знають, що кожна чергова соціальна перемога залежить і від їх згуртованості та єдності. Мабуть, це найсуттєвіший підсумок профспілкового 60- річчя, з яким Профспілка працівників освіти і науки м.Золотоноша вступає у новий період своєї діяльності. Комп’ютеризація, створення власного сайту, обізнаність і досвід , безперечно досвід колег – вагомий багаж, кожного.

То ж кожен період діяльності освітянської профспілки міста був означений і підйомами, і тимчасовими спадами, але профспілчани не дозволяли собі розпачу і зневіри, а завжди на здоровому оптимізмі будували свою перспективну діяльність.

Голова ради Профспілки О.П.Кіян

Коментарi